- декламаційність
- —————————————————————————————декламаці́йністьіменник жіночого родузневажл.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
декламаційність — ності, ж., зневажл. Манера штучно піднесеного інтонування у виголошуваній промові, читанні віршів і т. ін … Український тлумачний словник
декламація — ї, ж. 1) Мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів. || Те саме, що декламування. 2) перен. Манера говорити штучно піднесено; пишномовні слова, промови. •• Музи/чна деклама/ція а) співвідношення мови й музики у вокальних… … Український тлумачний словник
форсувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Діючи певним чином, прискорювати проходження, здійснення, розвиток і т. ін. чого небудь. || Прискорювати час настання, здійснення чого небудь. 2) тех. Підвищувати потужність, продуктивність або режим (двигуна,… … Український тлумачний словник
шаут — а, ч. Народна екстатична манера співу з елементами декламації, якій властиві пристрасність і надрив; запозичена з африканської культової музики … Український тлумачний словник